Відтоді коли прапор став священним атрибутом, який уособлював об’єднання певної громади, особливо під час баталій, де просто необхідно було визначати ряди або скупчення бойових загонів,

ланок в густій мішанині бою, військові згуртування піднімали прапори чи штандарти над головами, вказуючи своє місце знаходження і стан дієздатності. За результатами перемоги, або поразки, прапори наділялися символічними ознаками оберегів, або носіїв переможної сили. У мирний час служили пам’ятними реліквіями здобутих перемог, та символами звитяги і культури певних народів. Прапор мав практичне значення маяка, який бачився з далеку на великі відстані і вирізняв загони його несущі, визначав той чи інший нарід, могутність влади того чи іншого керівника гурту, позначав кольорами території і землі. Історично у прапори вписалися закони геральдики, вексилології ну і багато езотеричного. У наш час прапор є одним із атрибутів державності, за правилами загальносвітової спільноти.

Україна затвердила для унітарної республіки прапор - полотнище з двома рівногоризонтальними кольорами - жовтим і синім, але так і не визначила порядок їх розміщення згідно історичного надбання українського народу. Узаконення існуючого синьо-жовтого прапора відбулося з брутальними порушеннями знання про історію прапора, з байдужістю владних осіб до історичної символіки народів, які творили Україну, що тепер сакральний зміст прапора порушує єдність і цілісність гармонії українського суспільства, адже сприймається візуально, як енергетичний подразник на рівні підсвідомості. Можливо декому прапор - це звичайне фарбоване полотнище, на кшталт змінного бриля на голові, але для слов’янської, української етногенетики це більше ніж звичайний атрибут державності, це в першу чергу душа народу і прапор повинен мати правильне розташування кольорів, так як його визначили першоджерела.

То ж поринемо у створення українського жовто-синього прапора у часи його започаткування. Для цього потрібно визначити технологічний час, коли виникав прапор, можливості його виготовлення із тих матеріалів, якими володіло суспільство. Те що жовтий і синій колір були присутні і у часи Київської Русі, Галицького князівства доведено фактично, але створення жовто-синього прапору відбулося у часи, коли з’явилися перші козацькі ватаги.

На той час існували технології відбілювання і фарбування. Якщо відбілювання давало білий колір полотнам, то істотним значенням у кольорових матеріях є фарбування. Виготовлялися фарби здебільшого із глини, мінералів, іноді з рослин. В ті часи починає розвиватися наука хімія, то ж деякі кольори можливо здобувати в наслідок хімічних перетворень - солей металів.

Однак, козацтво, яке розташовувалося в степових зонах нерозвинутої передовими ремеслами території, могло користуватися лише підручними засобами фарбування. Найпоширенішими фарбами, якими можна було фарбувати полотна, були жовта та червона фарба. Їх здобували із глини, або руди перетираючи її на пігмент. Але для тканин частіше користувалися рослинними барвниками, наприклад виварюючи цибулиння, у невеликій концентрації дає ефектний жовтий колір, у щільній концентрації коричневий. Горіхове листя багате на йод, липа, та інші рослинні барвники фарбували тканину та полотна прапорів.

Дуже проблематичним був синій колір. Синій колір можна було здобути перетираючи на пігмент напівдорогоцінний камінь лазурит. При цьому нанести його на тканину треба було з використанням сполучної речовини - лляної або горіхової олії. Проте дешевшою сполучною речовиною для синьої фарби був яєчний жовток. Сині кольори у минулому дорівнювали золоту. Тож і не дивно, що князівські штандарти Володимирської епохи мали синє тіло, як відзнаку пишності і багатства, на яких золотом вишивалися символи.

Ось ми і утворили тканини жовтого, червоного і синього кольорів. Давайте зшиємо із цих тканин прапори, наприклад, такий прапор - червоно синій, або жовто синій. І підемо з цими прапорами у похід. Світить сонце і це добре. Але враз настає негода і наші прапори потрапляють під щільний дощ.

Хто тепер може сказати, що відбудеться, коли синій колір буде верхнім?

Не треба великої уяви мати, щоб здогадатися, що коли щільний темний пігмент синього кольору під дощем потече на світліший червоний, а ще краще жовтий, то прапор перетвориться у плямбу фіолетових або зелених патьоків.

Я не буду далі будувати логічні доведення, просто скажу аксіомою: чисто законами фізики перші українські прапори були жовто-сині, світлою жовтою частиною вгорі, темною синьою внизу. Це визначалось технологією виготовлення прапорів, яка мала місце на початку української нації.

Зараз, згідно теперішніх досягнень хімії і фізики, ми можемо вертіти прапор як завгодно, він не перетвориться у плямбу. Але для чого його вертіти, коли наші прадіди визначили його правильно - жовто-синім!

Василь Юдов, художник